Джерелом тепла в системі являється змонтований на підлозі і залитий розчином нагрівальний кабель, який перетворює тепло у велику робочу площину, рівномірно розподіляючи тепло. Бетонна стяжка нагрівається і передає тепло в приміщення. В свою чергу спеціальний терморегулятор з датчиком температури підлоги та повітря автоматично підтримує визначену температуру.

“Тепла пілога” забезпечує комфортну температуру підлоги. Основним опаленням в приміщенні являються традиційні системи опалення.
При монтажі “Теплої підлоги” достатньо змонтувати нагрівальні кабелі на старе покриття, або рівну бетонну підлогу. При цьому не обов’язковий монтаж теплоізоляції. Щоправда, споживання електроенергії в такому випадку дещо збільшиться. «Тепла підлога» не потребує великих капіталовкладень для підготовки підлоги і монтажу системи.

Безпосереднє опалення електричними нагрівальними кабелями приміщення несе за собою чітке дотримання інструкції з монтажу: забезпечення товщини теплоізоляції, товщини бетонної стяжки і т.д. В цьому випадку споживання електроенергії будуть меншими. Більшість тепла, яке виробляється нагрівальною системою, буде передаватися приміщенню.

Цей варіант опалення непогано себе зарекомендував в деяких європейських країнах. Особливу увагу у цьому випадку треба приділити розрахункам, щоб правильно визначити оптимальну потужність та забезпечити комфорт в приміщеннях. З практики – бажано мати додаткову систему (резервну), у випадках перебоїв з електропостачанням.

Такi системи досить широко використовуються у ваннах, душових, басейнах, а також в зимових садах, гаражах, на терасах і мансардах. Оболонка кабеля та кiнцевi муфти водонепроникнi, контроль iзоляцiї перевiряється на виробництвi. Система обовязково має бути заземлена.

Комплект системи складається з нагрiвального кабелю або мата, терморегулятора, датчика температури підлоги чи повітря, гофротруби для датчика температури, монтажної ленти або сітки.

Електричні нагрівальні кабельні системи знайшли широкий спектр застосувань:
– системи обігріву жолобів, водостічних труб та дахів (захист від льоду та снігу);
– системи антиобледеніння (підігрів тротуарів, сходів, пандусів, холодильних установок, теплиці);
– системи обігріву труб, трубопроводів та ємкостей.

Традиційні системи опалення створюють потік гарячого повітря. Повітря піднімається до стелі, і охолоджуючись опускається донизу. Приміщення нагрівається нерівномірно, при цьому виникають конвекційні потоки – а це причина протягів, які можуть викликати простудні захворювання і алергічні приступи.
У випадку з кабельною системою опалення різниця температури повітря між рівнем голови і ніг є мінімальною. Тому в приміщенні з кабельною системою опалення тепло більш рівномірно розподіляється, відсутні сильні потоки повітря, які переміщують пилюку, відсутні протяги.

Водяна система – прокладання труб під підлогою по всім приміщенням, це в свою чергу додаткові затрати і зменшення висоти приміщення на 6-7см. Збільшення навантаження на перекриття.
ЕЛЕКТРИКА – прокладання кабелю зменшує затрати праці, зменшується товщина стяжки, зменшується навантаження на перекриття.

Водяна система “зїдає газ” навіть у міжсезоння, а особливо коли в будинку ще ніхто не живе.
ЕЛЕКТРИКА може підтримувати мінімальну температуру приміщення, як на стадії ремонту будівлі, так і в подальшому при експлуатації будівлі.

Водяна система вимагає періодичного обслуговування систем.
ЕЛЕКТРИКА – Терморегулятори керують нагріванням кабелю у відповідності до заданої температури підлоги і повітря, автоматично підтримуючи її з високою точністю, немає необхідності в обслуговуванні системи на протязі всього періоду експлуатації.

Електрична “Тепла підлога” забезпечує рівномірний розподіл температури по всій площі приміщення, в той час як водяна “тепла підлога” не справляється з цим завданням. До того часу, як вода, по трубам дійде до центру приміщення, вона охолоджується на 1-2 градуси, що призводить до нерівномірного нагрівання.

Споживання електроенергії залежить від багатьох факторів: режиму використання, терміну опалювального сезону, теплоізоляції перекриття і приміщення, заданої температури, яку кабельна система опалення повинна підтримувати в даному приміщенні.
При наявності хорошої теплоізоляції витрати електроенергії будуть складати в межах 30% від номінальної потужності кабелю. Зауважимо, що при використанні більш потужнішого кабелю витрати електроенергії не збільшаться. Більш потужніший кабель слід використовувати у двох випадках: для пришвидшення нагріву підлоги і при малій вільній площі підлоги. В приміщеннях, де більшу площу займають меблі, необхідна більша потужність на квадратний метр, щоб прогріти увесь об’єм приміщення.

Не радимо! Адже в цьому випадку Вам прийдеться взяти на себе функцію терморегулятора і вручну вмикати або вимикати систему для досягнення найбільш комфортної для Вас темперетури. Звичайно можна застосовувати спеціальний саморегулюючий кабель, що само по собі є не дешевим задоволенням. Гарантуємо – така експлуатація може призвести до підвищення споживання електроенергії.

Використання терморегулятора для декількох приміщень не рекомендується! Це обумовлено тепловтратами. В різних приміщеннях вони відрізняються, а температурний датчик, який дає сигнал на терморегулятор змонтований лише в одному приміщенні.
В одному приміщенні можуть застосовуватись декілька кабелів, які під’єднані лише до одного терморегулятора!

Основна перевага програмованих терморегуляторів — це можливість запрограмувати температуру на довший період (тиждень). Система може автоматично знижувати температуру вночі або зменшувати її до мінімуму у денні години по будням, коли господарі на роботі та підвищувати температуру перед приходом господарів. Це значно зменшує розхід електроенергії.

– 120 — 130 Вт/м.кв. кухня, житлові приміщення;
– 150 Вт/м.кв. передпокій або інші приміщення, які мають великі тепловтрати;
– 150 — 200 Вт/м.кв. ванна кімната, басейни або інші приміщення з підвищеною вологістю;
– 200 — 250 Вт/м.кв. обігрів приміщень, балконів;
– 250 — 350 Вт/м.кв. системи сніготанення для сходів, рамп і бруківки;
– 400 Вт/м.кв. швидке сніготанення на відкритих площадках.

Перш за все потрібно визначитись з місцем прокладання нагрівального кабелю. У випадку великих приміщень, умовно поділити підлогу на сектори площею до 40 м.кв. Це потрібно зробити для компенсації теплового розширення бетонної стяжки, в інакшому випадку стяжка може потріскатись.
На тверду поверхню кладеться утеплювач – екструдований пінополістирол з високою щільністю (мінімум 35 кг/м.куб.). Товщина теплоізоляції може досягати до 150 мм. Все залежить від теплових розрахунків та призначення приміщень. По всьому периметру потрібно прокласти демферну ленту, яка буде компенсувати теплову деформацію стяжки.
Наступний шар нашого пирога – плівка, яка застиляється на всю площу заливання. Можна використовуати алюмінієву фольгу, яка буде відштовхувати тепло до верху. Далі кладеться монтажна лента або сітка, до якої кріпиться нагрівальний кабель. Кріплення до сітки за допомогою монтажних стяжок.
Вкладання кабелю виконується з певним кроком, відповідно до рекомендацій виробника або теплових розрахунків. Обовязкова умова – виміряти опір кабелю після прокадання. Також рекомендуємо зробити фотофіксацію прокладеного кабелю, це може знадобитись у майбутньому.
Також не забудьте прокласти датчик температури підлоги в гофротрубі.
Далі заливається стяжка 3-5 см, не більше. Стяжку роблять з цементно-пісчаної суміші марки М-150 або аналогічної. Також у стяжку можна додати платифікатор, що зробить її дещо пружнішою.
Крім цього зараз зявились універсальні суміші для заливання теплих підлог.

Якщо Ваша “тепла підлога» не встигла повністю висохнути, а Ви її увімкнули, є велика вірогідність, що волога, яка залишилась в цементі перетовриться в пар. Це в свою чергу може призвести до появи пустот навколо кабелю, що з часом може вплинути до нерівномірного нагріву кабелю та пошкодженню ізоляції.

Вам буде комфортно, коли в кімнаті температура тримається в межах +19 +26 ° С. Комфортною температура на поверхні підлоги являється температура, що більша за кімнатну на 2-3 ° С.

Завдяки сучасним матеріалам, технології виготовлення, електромагнітне випромінювання нагрівальних кабелів та матів ELEKTRA знаходиться нижче допустимих меж.
Електричне поле легко екранується, тобто якщо електричний прилад з екраном заземлити, то отримаємо рівень електричного поля даного приладу близьким до нуля.
Особливо це стосується двожильних нагрівальних кабелів ELEKTRA VCD 17, які рекомендуються застосовувати у житлових приміщеннях. Ще одне підтвердження цьому відоме всім правило «буравчика» – направлення векторів електромагнітної індукції у двох сусідніх провідниках будуть направлені один до одного, тобто будуть один одного «гасити». Таким чином конструкція сучасних нагрівальних кабелів дозволяє знизити рівень електромагнітних полів суттєво нижче норм випромінювання.