Найпоширеніші питання з блискавкозахисту
Внаслідок удару блискавки може статись:
– пошкодження конструкцій будинків;
– пробиття та пошкодження даху;
– спричинення пожежі;
– виведення з ладу електрообладнання та систем (комп’ютерів, телевізорів і т.д.);
– травмування та загибель людей і тварин внаслідок ураження струмом;
– непоправна втрата культурних цінностей;
– відмова систем пожежної сигналізації, що спричиняє затримку протипожежних дій;
– збої ком’ютерів з втратою даних…

Система блискавкозахисту – це спеціальний комплекс заходів, спрямованих на захист від попадання блискавки будівлі, а також людей, що знаходяться в ній. Основне завдання системи блискавкозахисту – зловити блискавку і відвести її струм в землю.
Система блискавкозахисту традиційно складається з 3-х частин: блискавкоприймача, струмовідводів і заземлювачів.
Блискавкоприймач – призначений для перехоплення блискавок, сприймає прямий удар. Для приватних будинків блискавкоприймачем може бути дріт, прокладений по коньку і виступаючих конструкціях на відповідних тримачах, та закріплений на комині стрижневий блискавкоприймач для захисту від попадання блискавки в гільзу комина.
Струмовідвід – призначений для відведення струму блискавки від блискавкоприймача до заземлювача. Струмовідвід прокладається найкоротшим шляхом. Опуски струмовідводів виконуються різними варіантами – в зажимах по ринві, в зажимах по стіні, в гофрованій трубі під фасадною штукатуркою. Струмовідводів повинно бути не менше 2-х, середня відстань між струмовідводами розраховується в залежності від рівня блискавкозахисту.
Заземлювач призначений для відводу струму в грунт. Заземлювач являє собою вертикальний стержень, який, для забезпечення довшої експлуатації, виконується з оцинкованої сталі чи помідненим. Довжина стержня розраховується в залежності від опору грунту. Зазвичай загальна довжина заземлювачів для одного опуску складає 6-9 м.
Розрахунок і проектування системи блискавкозахисту проводиться у відповідності до діючих в Україні нормативних документів:
– ДСТУ EN 62305:2012 “Захист від блискавки”
– ДСТУ Б В.2.5-38:2008 “Улаштування блискавкозахисту будівель та споруд”
Переглянути презентацію по розрахунку системи блискавкозахисту та завантажити допоміжні матеріали для розрахунку та проектування системи блискавкозахисту можна тут!
Дріт оцинкований DS 08: діам. 8мм, 50 кг = 128 м.п., 1 кг = 2,56 м.п., 0,390 кг = 1 м.п.
Дріт оцинкований в ізоляції PCV DR 10 OC/PCV: діам. 10мм, 50 кг = 80,5 м.п., 1 кг = 1,61 м.п., 0,62 кг = 1 м.п.
Дріт алюмінієвий А8: діам. 8мм, 1 кг = 7,5 м.п., 0,13 кг = 1 м.п.
Дріт алюмінієвий А10Т: діам. 10мм, 1 кг = 4,7 м.п., 0,21 кг = 1 м.п.
Дріт мідний ММ6: діам. 6мм, 1 кг = 4,0 м.п., 0,25 кг = 1 м.п.
Дріт мідний ММ8: діам. 8мм, 1 кг =2,2 м.п., 0,45 кг = 1 м.п.
Полоса оцинкована 25х4: 50 кг = 62,5 м.п., 1 кг = 1,25 м.п., 0,8 кг = 1 м.п.
Полоса оцинкована 30х3: 50 кг = 69,0 м.п., 1 кг = 1,38 м.п., 0,72 кг = 1 м.п.
Полоса оцинкована 40х4: 50 кг = 39,0 м.п., 1 кг = 0,78 м.п., 1,28 кг = 1 м.п.
Для прокладання дроту блискавкозахисту по покрівлі з ПВХ мембрани рекомендується використовувати пластикові тримачі арт. 30.3 PL (Elko-Bis). Цей тримач складається з 2-х частин: пластикової підставки і самого тримача дроту. Спочатку потрібно покласти на покрівлю підставку, потім приклеїти її полоскою мембрани (аналогічного типу до тої, яка використана для покриття даху) розміром 300х100 мм, а після цього вже прикріпіть сам тримач до підставки. Для приклеювання використовуйте спеціальний клей, який можна використовувати для ПВХ мембран, бо бітумна мастика, в основі якої є нафта, може роз’їсти мембрану.
Для вирівнювання дроту блискавкозахисту діаметром від 6 до 9 мм, пропонуємо спеціальний пристрій: 9-ти роликовий інструмент для вирівнювання дроту 6-9 мм арт. 100.1 (Elko-Bis). З його допомогою 3-м особам можна з невеликими зусиллями майже ідеально вирівняти дріт: закріпивши вирівнювач на палеті, одна людина повинна встановити та підтримувати бухту дроту, друга – крутити ручкою інструмента для проведення через нього дроту, а остання – підтримувати дріт, який виходить з інструменту. Для виконання згинів дроту та підрівнювання його вже на даху, рекомендуємо ручний інструмент 86.1 ОС.
Пропонуємо Вам купити даний інструмент, або ж взяти його в оренду на кілька днів. Також під замовлення можна купити інструмент для вирівнювання з електроприладом і інструмент для вирівнювання полоси.
Для того, щоб місця з’єднань не піддавались впливу корозії, рекомендується змащувати всі болтові з’єднання антикорозійною пастою (технічним вазеліном). Всі зажими обов’язково повинні бути виконані з корозостійких матеріалів: оцинкованої чи нержавіючої сталі, алюмінію, міді чи латуні. Не допускається прямий контакт мідних деталей з елементами з алюмінію чи оцинкованої сталі. Такий контакт призводить до сильного корозійного пошкодження цинку чи алюмінію. Для переходу з мідного провідника на провідник з оцинкованої сталі або алюмінію потрібно використовувати зажими з латунною пластиною.
Також для кращого захисту місця приєднання полоси заземлення до стержневого заземлювача, рекомендується оброгнути це з’єднання антикорозійною стрічкою DENSO (арт. 112.100, Elko-Bis).
Відповідно до таблиці 2 ДСТУ EN 62305-3 2012, для різної висоти блискавкоприймача над поверхнею, що захищається захисний кут α буде різним.
Тобто, якщо розглядати, що блискавкоприймач на рисунку захищає площу на покрівлі (зліва), то його висота h1 буде мати одне значення та більший кут захисту. Якщо ж розглядати, що блискавкоприймач захищає площу збоку будівлі та її виступаючі елементи (дашки, балкони), то висота блискавкоприймача буде h1 + H(висота будівлі), і згідно графіку, зона захисту блискавкоприймача в такому випадку буде значно меншою.
Безпечна відстань – це відстань між блискавкоприймачем або струмовідводом і провідними частинами конструкції чи установки, яка захищається, при якій між ними відсутній ризик виникнення небезпечного іскріння, через яке частина струму може перестрибнути на цю установку чи конструкцію, тим самим пошкодити її чи завдати інших збитків.
Безпечна відстань розраховується за формулою:
s = ki • kc / km • l
Згідно таблиці Е.1 ДСТУ EN-62305-3:2012, рекомендовано дотримувати відстань 1000мм (1м) між точками кріплення круглих провідників.
Відповідно до табл. 7 ДСТУ EN 62305-3:2012, дозволяється використовувати для заземлення плоский провідник перерізом з оцинкованої сталі не менше 90 кв.мм, при цьому товщина полоси повинна бути не менше 3мм. Відповідно до ДСТУ Б. В.2.5-38:2008 переріз повинен бути не менше 100 кв.мм. Для цього, наприклад, можна використати полосу 25х4мм або 30х3,5мм. Також є вимога щодо захисту від корозії для сталевої полоси: вона повинна бути оцинкованою та товщина покриття цинком повинна бути не менше 50 мкм.
Металеву покрівлю можна використовувати в якості блискавкоприймача тільки тоді, якщо виконуються наступні умови:
1. Забезпечена надійна електрична неперервність між різними частинами (наприклад, з викорис-танням пайки твердим припоєм, зварювання, фальцевих з’єднань або болтового кріплення);
2. Товщина металевого листа покрівлі є не меншою ніж 0,5 мм (для сталі та міді);
3. Під покрівлею не знаходяться будь-які легкозаймисті матеріали та Замовник згідний з тим, що під час удару блискавки струм буде відведено, але можливе локальне пробиття та пошкодження обшивки покрівлі. Цей пункт розглядати не потрібно, якщо товщина покрівлі є не меншою 4 мм для сталі та не менше 5 мм для міді.
При використанні покрівлі в якості природнього блискавкоприймача потрібно прокласти струмовідводи з середньою відстаню між ними відповідно до табл. 4 ДСТУ EN 62305-3:2012, які найкраще приєднювати до покрівлі зажимом фальцевим (арт. 96.0) або трійниковим (арт. 54.1).
Провідники блискавкозахисту можна прокладати по металевих дахах, використовуючи як струмонепровідні (пластикові) кріплення, так і струмопровідні (металеві). Металеві кріплення не можна використовувати в тому випадку, якщо система для відповідного об’єкту повинна бути ізольованою, але тоді потрібно враховувати не тільки матеріал тримача, але і безпечну відстань S між провідником блискавкозахисту та струмо-провідною частиною покрівлі.
Якщо стіна виконана з горючого матеріалу (з дерева або утеплення виконане з пінопласту чи іншого легкогорючого матеріалу) і підвищення температури струмовідводів являє для нього небезпеку, струмовідводи повинні розташовуватися таким чином, щоб відстань між ними і стіною завжди перевищувала 10 см. Металеві тримачі для кріплення струмовідводів при цьому можуть бути у контакті зі стіною. Якщо не має можливості забезпечити відповідну відстань від струмовідводу до горючого матеріалу, то перетин провідника має бути не менше 100 мм2.
Бажано, щоб струмовідводи розташовувалися по периметру на рівній відстані один від одного з середнім значенням відстані відповідно до табл. 4 ДСТУ EN 62305-3:2012. Допускається зміна у відстані струмовідводів ± 20%, якщо середня відстань відповідає таблиці 4.
Якщо ж встановити струмовідводи на бічній стороні будівлі неможливо з причини практичних або архітектурних обмежень, струмовідводи, які повинні знаходитися на цій стороні, слід встановлювати на інших сторонах будівлі як додаткові компенсуючі струмовідводи. Відстань між цими компенсуючими струмовідводами повинна бути не меншою 1/3 відстані, зазначеної в таблиці 4. Тобто якщо для будівлі з РБЗ ІІІ не має можливості встановити струмовідвід на одній з бічних сторін, його можна перенести в інше місце як додатковий, але відстань до інших струмовідводів повинна бути не менше 15/3 = 5 м.
Якщо у Вас виникли інші питання щодо проектування, монтажу чи експлуатації систем блискавкозахисту, просимо написати їх в контактній формі нижче. Відповідь на Ваші питання ми відправимо на Вашу електронну пошту, а також дане питання та відповідь на нього з’явиться в загальному переліку питань-відповідей!