Блискавкозахист
Згідно яких норм проектувати блискавкозахист?
Довгий час в Україні користувались нормативним документом РД-34. 21.122.87 «Инструкция по устройству зданий и сооружений», поки з початку 2009-го року не був введений в дію нормативний документ ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд». І хоча в цьому стандарті вказано, що він відповідає ІЕС 62305:2006 у частині розділів 3-9, насправді між цими документами виявлено масу розбіжностей, а прийнятий на заміну РД-34.21.122.87 стандарт виявився просто спробою копіювання російського стандарту СО 153.34.21.122-2003, який був недосконалою заміною радянської «Инструкции по устройству зданий и сооружений».
Після кількох років користування ДСТУ Б.В.2.5-38:2008, в Україні, згідно наказу Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України від 28 травня 2012-го року №640, методом підтвердження приймають європейський стандарт IEC 62305-2010, який у нас дістає назву ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист», та вводиться в дію, як національний стандарт від 01.08.2012 даним наказом.
Стандарт для блискавкозахисту ІЕС 62305, на якого посилаються у ДСТУ Б.В.2.5-38:2008, вперше опублікований у 2006 році та втілює у собі набуте протягом кількох останніх десятиліть підвищене наукове розуміння явища блискавки та її наслідків. Цей стандарт є більш складним і вимогливим, ніж його попередники, та включає в себе 4 окремі частини: «Загальні принципи» (Part 1: General principles), «Керування ризиками» (Part 2: Risk management), «Фізичні руйнування споруд та небезпека для життя людей» (Part 3: Physical damage to structures and life hazard), «Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах» (Part 4: Electrical and electronic systems within structures).
У 2010-му році ці частини пройшли періодичний технічний перегляд, та у 2011-му році випущені оновлені частини 1, 3 та 4 цього стандарту. Оновлена 2-га частина, яка набільше піддалась коригуванням, випущена 30-го квітня 2013-го року.
Як і в Україні тепер, у Великобританії, після прийняття цього стандарту під назвою BS EN/IEC 62305 2006 році, новий нормативний документ діяв разом з попереднім стандартом (BS 6651:1999) аж до серпня 2008-го року. Поки що в Україні ще немає повного перекладу даного стандарту, який є так необхідним для проектантів систем блискавкозахисту, тому проектують ці системи одним з двох методів: використовуючи стандарт (ДСТУ Б.В.2.5-38:2008) або ж користуючись вказівками по частині 3 стандарту (EN 62305) та перекладом на російську мову вже застарілого стандарту версії 2006-го року (62305:2006).
В порівнянні з версіями 2006-го року, в частинах 1, 3 та 4 не було істотних змін, в основному доповнення та уточнення.
Висновки:
1. На даний час в Україні діє одночасно 2 нормативних документи, якими можна користуватись:
а) ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування
блискавкозахисту будівель і споруд»
б) ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист», який складається з 4-х розділів:
– ДСТУ EN 62305-1:2012 «Загальні принципи»
– ДСТУ EN 62305-2:2012 «Керування ризиками»
– ДСТУ EN 62305-3:2012 «Фізичні руйнування споруд та небезпека для життя людей»
– ДСТУ EN 62305-4:2012 «Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах»
2. Вимоги щодо проектування систем блискавкозахисту вказані в частині 3: ДСТУ EN 62305-3:2012.
3. Офіційного перекладу стандарту ДСТУ EN 62305:2012 ще не має, він прийнятий в Україні на англійській мові, але є переклад на російську EN 62305 версії 2006-го року, вимогами якого можна користуватись, зважаючи на невеликі поправки та уточнення, та зазначаючи в проектах посилання на офіційну назву документу в Україні: ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист».
4. Серед інших діючих в Україні документів, в яких зазначаються рекомендації та вимоги щодо
проектування, слід звертати увагу також на:
– ПУЕ. Глава 1.7. «Заземлення і захисні заходи від ураження електричним струмом»
– ДСТУ 3680-98 «Стійкість до дії грозових розрядів. Методи захисту»